( Вбігає Незнайко)
Незнайко: Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Вчитель: Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? ( Ні)

Незнайко: Добрий вечір!

Вчитель: Який вечір? Адже це день.

Незнайко: А я не знаю чи вечір, чи день.

Вчитель: А чому це ти так репетував?
Незнайко: Та я від злодія втікав.
Вчитель: Від злодія? Від якого злодія?
Незнайко: Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.
Вчитель: Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко: Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Вчитель: Ой, Незнайко, не сміши нас! В тебе розумна голова? Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш… Яка це літера? (К)
Незнайко: Пів жука.
Вчитель: А точніше.
Діти: Буква «Ка»
Незнайко: Ха! Яка муха!
Вчитель: А оце? (О)
Незнайко: Та це кругле яйце!
Вчитель: А ми що, діти скажемо?
Вчитель: Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Літер не знаєш, тому і книжки не читаєш!
Незнайко: Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда і баби. Ще про те, як дід загубив шкарпетку…
Вчитель: Усе ти Незнайку переплутав! Та ці ж казки навіть зовсім маленькі діти знають. Послухай доброї поради – записуйся до школи. Тебе тут навчать читати, писати і ще багато чого цікавого зможеш дізнатися.

Букварик: Коли вже вмієш ти читати –
Не треба мамі докучать,
До бабці теж не треба йти:
− Ну, прочитай, мовляв, хоч ти,
Сестру вмовляти вже не треба,
Щоб прочитала щось для тебе.
Ані благати, ані чекати,

А просто взяти й прочитати.

Пісня « Букварик»

( Стук. Заходить Мальвіна)
Вчитель: Що це за гостя до нас завітала?
Мальвіна: Добрий день! Вам поштар надіслав телеграми. Але вони не підписані. Давайте відгадаємо, хто їх прислав.
« Дорогі малята! Не змогла завітати на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!» (Курочка Ряба)
« Розумники й розумнички! Котився до вас на свято, та прокотився мимо. Прийміть мої вітання!» ( Колобок)
«Любі діти, хотіла прийти до вас на свято, та загубила туфельку. Бажаю вам успіхів у навчанні!» ( Попелюшка)
«Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша…» (Баба Яга)
Мальвіна: Діти, у вас так багато хлопчиків! Цікаво, хто займається їхнім вихованням? Це така важка справа! Я нещодавно виховувала Буратіно. Знаєте, як він сидів? Підігнувши ноги під себе! Чай пив із чайника, а у вазу з варенням занурював пальці, потім облизував їх. Математики взагалі не знає. Читати не вміє і досі! А де він зараз, я й не знаю.

( Заходить Буратіно)

Буратіно: Привіт! Ось я вас усіх і знайшов! Тут не було такої… з великим блакитним бантом? Ой!
Мальвіна: Що ви тут робите, неслухняний Буратіно?
Буратіно: Я шукаю буквар.
Мальвіна: Все-таки стало соромно?
Буратіно: Так, так!
Мальвіна: Ось тобі буквар. Давай читати. Яка перша літера? – А. А яке перше слово тут написано?
Буратіно: Арлекіно.
Мальвіна: А ось і не правильно!
Буратіно: Артемон.
Мальвіна: Дуже соромно! Нехай вам діти допоможуть, адже у вас, Буратіно, нічогісінько не виходить.
Діти: (Хором)Азбука!
Мальвіна: А ти знаєш, що є такі діти, які вже дочитали буквар до кінця?
Буратіно: А покажи мені їх.
Мальвіна: Ось вони.
Буратіно: Оце такі малі, а вже вміють читати? Ніколи не повірю!
( Мальвіна строго дивиться на Буратіно)
Буратіно: Ну годі вже, все я зрозумів. Але ніяк не второпаю – сьогодні свято. Діти прощаються з Букварем, а що далі? Буквар вже піде, а хто далі дітей навчатиме?

Буквар: А тепер вам, діти,
Ось із ким дружити!

( Під музику входять Читанка та інші книжки)

Читанка: Я – Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.

Буквар: (До Читанки)
Читанко добра,
Прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай відкриють їм розум і руки
Незнані шляхи на планеті Науки.
Хай не погасне бажання малят
Творити добро на планеті Земля.

Рідна мова: Я – із лісу, я із поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

Я від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Я завжди вас буду вчити

Рідним словом дорожити.

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Математика: Ви вже умієте, друзі хороші,
Порахувати задачки і гроші.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
Зводити вежі, мости будувати.
Навчу літаки посилати до Арктики,
Якщо ви полюбите математику.

Природознавство: А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І заєць чом такий вухатий.
Чому бджолі дрімати лінь?
Чи справді гірша стала глина?
Від чого запашна малина.
Куди повзе рогатий жук –
Це я , малята, розкажу.

Дівчинка: Із ними ми подружимо,
Дари усі заслужимо.
Ви руки нам подайте
Про все розповідайте.
 
Дівчинка: І сьогодні всі разом
Від щирого серця.
Ми складаємо подяку
Свою Букварю.

Вчитель 1: Діти, ми попрощалися з Буквариком. Адже йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати майбутніх першокласників.

Хлопчик: Закінчується наше свято.
Нам помагали його готувати –
Вчителька перша і вихователька.
Їх словом хорошим згадаймо в цей час.

Дівчинка: А ще згадаймо тих,
Хто «Букварик» готував для нас.
Спасибі редакторам і друкарям,
Спасибі коректорам і художникам,
Спасибі письменникам і вчителям!

Усі: Спасибі! Спасибі! Спасибі!

Дівчинка: Спасибі деревам за білий папір,
І квітам, і травам за фарби яскраві,
За добру турботу, за щастя, за мир!
Усі: Спасибі Вкраїнській державі!

Пісня «Букварик» 2

Вчитель 1: Вам, шановні батьки,
Продовження 2

Спасибі хочу я сказати.
За допомогу у навчанні,
Старанність, витримку, любов.
За те, що вчились з нами рахувати,
Каліграфічно букви всі писати,
Вірші та пісні до свят вивчати.
Це тільки перший крок.
Попереду ще 10 років –
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки!

Вчитель 2: Хай веселі будуть діти!
Хай щасливим буде люд!
Разом: Хай живуть у нашім класі
Мир і злагода! Салют!