Букварикове свято 

Вчитель 1: Любі діти, батьки, бабусі, дідусі, всі присутні. Ось і настав той довгожданий день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – «Букварем»! Пригадайте, як вам хотілося швидше зазирнути всередину, дізнатися, що там. Сьогодні для вас «Буквар» - то звичайний підручник. Він навчив добре і швидко читати. Скільки старань доклали до цього і батьки! Згодом ви познайомитесь із іншими підручниками, які продовжуватимуть справу вашого першого друга. Але його поради ви пам’ятатимете все своє життя: любити свій край, цінувати працю людей, берегти українську мову, пісню, хліб, калину.
Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і в нашому класі є невеличке минуле. Давайте повернемось туди та згадаємо, як все було…
( Відеомонтаж « Із життя 1-го класу»)

Хлопчик:Зовсім, зовсім ще недавно
Вересневої пори
Мами в школу нас за руки
Несміливих привели.

Разом: А сьогодні ми вже справжні,
і старанні школярі.

Дівчинка: Бо читати і писати
Ми навчитися змогли.
І задачу розв’язати,
І відняти, і додати…

Разом: Словом, успіхів всіляких
 Ми нарешті досягли!

Хлопчик: Час настав нам відпочити,
Посміятись, порадіти.

Дівчинка: Ще й розважити гостей:
І дорослих, і дітей!

Хлопчик: Як перше вересня дзвіночком
Зізвало лунко в школу нас.
Відтоді ми звемось гордо:
В нашій школі – перший клас!

Дівчинка: Тепер ми учні. Перший клас…
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі.

Хлопчик: І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка!
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.

Дівчинка: Та все це не лякає нас.
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всього навчать.
І роки весело промчать.

Хлопчик: Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив за мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.

Хлопчик: Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
А може й  зіркою кіно.

Дівчинка: Поки що казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи моделлю може стану,
Як за ростом підійду.

Хлопчик: Я банкіром хочу стати –
Полюбляю рахувати.

Дівчинка: А я в лікарні буду працювати.
Після закінчення школи вам робитиму уколи.

Хлопчик: А я в письменники подамся,
Або, навіть, в моряки.

 
Хлопчик: Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.

 
Хлопчик. Ну а я, парашутистом –
Полюбляю висоту.

Дівчинка: Мріємо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать.

Хлопчик: В школі затишно, чудово:
Тиша, праця, навчання,
Найпотрібніші основи
Головних наук – знання!
Дівчинка: Коридорами без звуку,
Неповторно без прикрас.
Ходить панночка - наука
І заходить в кожний клас.

Хлопчик: Всім дарує так старанно
Дуже цінні відкриття,
Щоб людина бездоганно
Сміло входила в життя.
Пісня « Вчать у школі»

( Сценка з принцесою)

Принцеса: Не хочу я вчитися Вашої грамоти! Мені це все набридло. Та й зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?

 
Вчитель: Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який довкола цікавий світ, скільки розумних, чудових книг,з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.

Принцеса: Ну знову Ви за своє! Мій батько король платить Вам не за те, щоб ви мене мучили.

( Лунає музика. Виходять два хлопчики-глашатаї)

1-ий хлопчик: Увага! Увага! Увага!

 
2-ий хлопчик: В першім класі урочистий
День прощання з Букварем.

1-ий хлопчик: День вітання і прощання –
Свято перших букварів.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів!

2-ий хлопчик: Ми запрошуємо всіх –
І дорослих, і малих!

( Виходять зі сцени)

Принцеса: Вчителю! Ви чули? Що це таке: Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовувати свято?

Вчитель: Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

Принцеса: Я теж хочу потрапити на це свято.

Вчитель: Але ж ви не знаєте жодної букви!

Принцеса: А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо Ви нікому не розкажете.

Вчитель: Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх.

Хлопчик: Що це нині є за свято,
Що людей тут так багато?

Дівчинка: Ти не знаєш? Мусиш знати:
Ми прийшли тут святкувати –
Тато, мама, ти і я –
Гарне свято Букваря.