Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
№462 від 20 квітня 2011 року
Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти
Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.
Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.
2.
Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2
постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. №1717 "Про
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і
12-річний термін навчання" (Офіційний вісник України, 2000 р., №47, ст.
2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити
заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних
планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою
забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної
освіти, затвердженого цією постановою.
Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей
Державний стандарт початкової загальної освіти (далі - Державний
стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням
пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає
зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських
цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського
характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і
виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості,
взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини,
суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах
особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює
чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової
загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1)
громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально
та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку
демократичного суспільства;
2) ключова компетентність -
спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає
можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і
належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3)
ключова компетенція - об’єктивна категорія, що фіксує суспільно
визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які
можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися,
загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна
компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних
технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість
навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі
ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова,
загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у
процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із
знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися
на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7)
комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у
конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і
віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними
соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність
учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння,
навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола
навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні
естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах
життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів
мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі
музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є
здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді
мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у
процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності,
пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11)
предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у
межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно
виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі,
ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє
ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність -
особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці)
створювати математичні моделі процесів навколишнього світу,
застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування
навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13)
предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що
характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і
особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані
з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14)
соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно
співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні
ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з: Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план); загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
У
результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту
визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних
компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні
повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх
особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на
міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і
міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні
програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм
і підручників.
Базовий навчальний план
Базовий навчальний
план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за
допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється
погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме
тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна
складова змісту початкової загальної освіти формується на державному
рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів
незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна
складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою
таких освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика",
"Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров’я і фізична культура",
"Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної складової
будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої
підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.
В
інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально
необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої
галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану
визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням
особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх
запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У
початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на
вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення
предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає
змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і
соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне
навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної
складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого
навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та
санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.
На
основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади
організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для
загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей
реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної
складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади
складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується
варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням
особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне
фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється
відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості
годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого
поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.
Освітня галузь "Мови і літератури"
Метою
освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня,
формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про
мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь
складається з мовного і літературного компонентів.
Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)
Метою
вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є
формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння
доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх
видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Особливість
мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом,
а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у
процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування в учнів мотивації вивчення мови; забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма); формування комунікативних умінь; опанування
найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням
особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання; соціально-культурний розвиток особистості; формування вміння вчитися.
З
урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому
мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на
забезпечення мовленнєвої.
Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)
Метою
навчання української мови як державної та інших мов як навчальних
предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням
інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: створення позитивної мотивації до засвоєння знань; формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності; засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок; залучення до національної культури народу, мова якого вивчається; сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Зміст
навчання української мови як державної та інших мов як навчальних
предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва,
мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та
спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою
вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної
компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі
мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в
усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм
мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень; оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування; отримання
уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається;
розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час
читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування; розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності; участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування); уміння
коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що
визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори
дитячого фольклору; оволодіння технікою читання вголос, читання про
себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів
ознайомлювального та навчального читання; правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів; засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З
урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі
змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Літературне читання
метою
літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є
базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності,
ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка
їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
У
процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до
самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його
мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються
морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується
потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності; ознайомлення
учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній
різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних
цінностей за допомогою художніх образів літературних творів; формування
умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і
навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих
понять; розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); формування
в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих
книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання
навчально-пізнавальних завдань; розвиток творчої літературної діяльності школярів; виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З
урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої
галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання,
досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Освітня галузь "Математика"
Метою
освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і
ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у
швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається формування: цілісного
сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;
готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням
математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно
міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом; вміння
користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною
інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати
обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу
вимірювання величин; інтересу до вивчення математики, творчого
підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних
завдань; уміння навчатися.
В освітній галузі виділяються такі
змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази,
рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні
фігури; робота з даними.
Освітня галузь "Природознавство"
Метою
освітньої галузі "Природознавство” є формування природознавчої
компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про
природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних
орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання
соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до
різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо
ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному
рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему
знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній
людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової
сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості,
самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю; засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
Освітня галузь "Суспільствознавство"
Метою
освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня,
формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом
засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із
загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей,
соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві
поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і
різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання
гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою
належність до етносоціального та соціально-культурного середовища,
здатна розуміти значення життя як найвищої цінності; оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права; розвиток
навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного
спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної
діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і
солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях; формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна
і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний
характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і
спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок
співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.
Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура"
Метою
освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є формування
здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок
збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до
нього, розвитку особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування
в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку,
фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з
природним і соціальним оточенням; формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій; розвиток
в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і
займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну,
психічну і духовну складові здоров’я; виховання в учнів потреби у
здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до
ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати
рішення щодо власних вчинків; набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я; використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.
Здоров’язбережувальна
компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за
допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та
пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
Здоров’язбережувальна
компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі
"здоров’я і фізична культура" і передбачає оволодіння учнями
відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.
Освітня галузь "Технології"
Метою
освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів
технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей
для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.
Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної
освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для
успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття
професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування
уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ
професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки;
здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання
безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток
пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у
процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів,
уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною
інформацією, вміння працювати з комп’ютером; виховання готовності до
вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання
технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних
ситуаціях. Зміст галузі "Технології” визначається за такими
змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна
творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та
ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь "Мистецтво"
Метою
освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу
ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі
опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом
здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання
в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності,
розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності
розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища; формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва; розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст
освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями:
музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно
хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які
реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.
Додатково див.: Базовий навчальний план. Додаток 1 до Державного стандарту;
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Додаток 2 до Державного стандарту.
